Не можна вимагати від дитини неможливого
– до певного рівня і певного кола знань
різні діти йдуть по різному
В.Сухомлинський
Рання соціальна реабілітація дітей з особливими освітніми потребами – це перший крок на шляху інтеграції їх до суспільства. Чим раніше надана допомога у спробі зробити цей крок, чим більш кваліфікованою та систематичною є робота, тим кращими будуть результати. Однією з головних проблем у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами є проблема адаптації їх в суспільстві. Вчені стверджують, що ігнорування проблем адаптації дітей зумовлює значні труднощі в їхньому житті та спілкуванні. Більшість таких дітей не в змозі в майбутньому обрати собі професію до вподоби, визначитись у життєвому просторі. Для багатьох з них є проблема спілкування, знаходження контакту з іншими людьми. Діти з особливостями психофізичного розвитку особливо легко травмуються, замикаються в собі або стають агресивними.
Наразі розлади здоров’я розглядаються як соціальна проблема, а не як характеристика особистості. Для соціальної моделі суспільного буття найбільш прийнятною є інклюзія (процес реального включення інвалідів до активного суспільного життя), зокрема інклюзивна освіта.
Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної 0освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.
Інклюзивна освіта – гнучка, індивідуалізована система навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах масової загальноосвітньої школи .Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних ідей – усі діти є цінними й активними членами суспільства. Навчання в інклюзивних навчальних закладах є корисним, як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для дітей з типовим рівнем розвитку, членів родин та суспільства в цілому.
Переваги інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами
- Усуваються бар’єри в системі освіти та системі підтримки дітей з особливими потребами.
- Батьки залучені до процесу навчання.
- Діти з особливими освітніми потребами отримують можливість для нормальної соціалізації, розвитку своїх сильних сторін і талантів та подальшої інтеграції в суспільство, вступ до професійних та вищих навчальних закладів.
- У дітей з особливими освітніми потребами формуються соціальні компетенції для налагодження дружніх стосунків з ровесниками у школі та поза її межами; моделюються належні способи взаємодії з колективом.
- Створюється атмосфера спокійного прийняття відмінностей інших людей
Процес інтеграції буде вважатися повноцінним, якщо забезпечуватиме три умови:
- навчання кожної дитини відповідно до її особливих освітніх потреб і потенціального розвитку;
- можливість дитини відвідувати навчальний заклад, живучи в сім’ї, а батькам – виховувати власну дитину;
- розширення кола спілкування дитини з особливостями психофізичного розвитку та підвищення якості її соціальної адаптації.
Реалізація цих умов потребує зламу стереотипів та оволодіння новими формами роботи всіма учасниками педагогічного процесу.
Доцільно зазначити, що соціальна інтеграція дитини з особливими потребами в середовище дітей з нормальним розвитком є не тільки бажаною, а й обов’язковою умовою його подальшого особистого розвитку й адекватної соціальної адаптації.
Ми повинні пам’ятати:
1. У кожній дитині закладені можливості і здібності, які необхідно розкрити, підтримувати і розвивати.
2. Кожна дитина є унікальною особистістю.
3. Порушення інтелектуального розвитку – це порушення у сфері розуміння. Несприятливе оточення перетворює це на недолік, значить, це проблема оточення, а не хворого.
4. Дитина з особливими освітніми потребами має можливість прожити хороше і різноманітне життя. Давайте надамо їй цю можливість!